Головна → Інтернет-підказки Побутівки ДЕРЖСТАНДАРТ 22853 86 будівлі мобільні інвентарні. Будинки мобільні (інвентарні)

Побутівки ДЕРЖСТАНДАРТ 22853 86 будівлі мобільні інвентарні. Будинки мобільні (інвентарні)

Сторінка 1 з 8

ГОСТ 22853-86

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

БУДІВЛІ МОБІЛЬНІ (ІНВЕНТАРНІ)

Загальні технічні умови

Mobile buildings. General specifications

Дата введення 1987-01-01

РОЗРОБЛЕН

Центральним науково-дослідним та проектно-експериментальним інститутом організації, механізації та технічної допомоги будівництву (ЦНДІОМТП) Держбуду СРСР

Ленінградським зональним науково-дослідним та проектним інститутом типового та експериментального проектування житлових та громадських будівель (ЛенЗНДІЕП) Держгромадянбуду

Науково-дослідним інститутом будівельної фізики (НДІСФ) Держбуду СРСР

Центральним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ім. Кучеренко (ЦНДІБК ім. Кучеренка) Держбуду СРСР

Науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду СРСР

Міністерством транспортного будівництва

Міністерством монтажних та спеціальних будівельних робіт СРСР

Головленінградбудом при Ленміськвиконкомі

ВИКОНАВЦІ

І.В.Степанов, канд. техн. наук; С.С.Омаров; Н.І.Лебедєва; А.Л.Большеротов; А.Є.Богданов; П.П.Олійник, канд. техн. наук; А.Г.Прозоровський; П.І.Алпатов; М.А.Єремєєв, канд. техн. наук; К.Г.Хацкевич, канд. техн. наук; І.І.Пестряков, канд. техн. наук; Т.М.Котюкова; І.Є.Калініна; Л.І.Зімін; Л.С.Нейфах; В.А.Пунтус; Е.В.Бондаренко; І.Л.Казанцев, канд. техн. наук; А.П.Кротов, канд. техн. наук; Л.К.Марков, канд. техн. наук; В.Н.Зігерн-Корн, канд. техн. наук; А.А.Бать, канд. техн. наук; Н.А.Попов, канд. техн. наук; І.М.Ткаченка, канд. техн. наук; Ю.С.Слюсаренко, канд. техн. наук; А.Я.Ціотов, канд. техн. наук; І.Б.Каспе, канд. техн. наук; І.Ш.Куперман, канд. техн. наук; В.Н.Шейнфельд; Н.Н.Карасєв, канд. техн. наук; Ю.Н.Морозов, канд. техн. наук; Ю.Г.Огородніков; І.В.Данілов; В.В.Баконін; Г.В.Матвєєв; П.А.Демянюк

ВНЕСЕН Центральним науково-дослідним та проектно-експериментальним інститутом організації, механізації та технічної допомоги будівництву (ЦНДІОМТП) Держбуду СРСР

Директор Є.А.Долгінін

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30 січня 1986 р. N 11

ВЗАМІН ГОСТ 22853-83

Цей стандарт поширюється на мобільні (інвентарні) будівлі контейнерного та збірно-розбірного типу (далі - будівлі) різного виду, що застосовуються для потреб будівництва, що відповідають ГОСТ 25957-83, та встановлює загальні технічні умови на ці будівлі.

Стандарт не поширюється на будівлі з конструкціями, що захищають з тканинних і плівкових матеріалів, а також будівлі, що мають більше двох поверхів.

Терміни, що використовуються в стандарті, прийняті за ГОСТ 25957-83 і ГОСТ 25866-83.

Зміст

ГОСТ 22853-86

УДК 699.8:006.354 Група Ж50

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

БУДІВЛІ МОБІЛЬНІ (ІНВЕНТАРНІ)

Загальні технічні умови

Mobile buildings. General specifications

ОКП 53 6300

Дата введення 1987-01-01

РОЗРОБЛЕН

Науково-дослідним інститутом будівельної фізики (НДІСФ) Держбуду СРСР

Науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду СРСР

Міністерством транспортного будівництва

Міністерством монтажних та спеціальних будівельних робіт СРСР

Головленінградбудом при Ленміськвиконкомі

ВИКОНАВЦІ

Директор Є.А.Долгінін

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30 січня 1986 р. N 11

ВЗАМІН ГОСТ 22853-83

Терміни, що використовуються в стандарті, прийняті за ГОСТ 25957-83 і ГОСТ 25866-83.

1. ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Розміри контейнерних будівель повинні відповідати значенням, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1

мм

Найменування будівлі

Ширина

Довжина

Висота

приміщень*

3000

6000

9000

12000

Буксировані** з незнімною ходовою частиною

Перевозяться*** і буксировані зі знімною ходовою частиною

2500

3000

Не менше

2200

Те саме

2400

___________

* Висота приміщення блок-контейнера – відстань від чистої підлоги до стелі. У разі непрямолінійного обрису стелі, висота приміщення блок-контейнера приймається по середньому між найбільшим та найменшим значеннями.

** Буксировані будівлі - будівлі, що мають власну знімну або незнімну ходову частину.

*** Будівлі, що перевозяться - будівлі, що не мають власної ходової частини (блок-контейнери).

Примітки: 1. Габаритна висота будівлі, що буксирується, шириною 2500 мм у режимі передислокації повинна бути не більше 3800 мм.

2. Допускається зміна довжини будівель за відповідного техніко-економічного обґрунтування у технічному завданні (ТЗ) на розробку будівель, погодженому відповідно до ГОСТ 15.902-85.

3. Знак "+" означає застосовність, знак "-" -незастосовність даних поєднань розмірів будівель.

1.2. Координаційні розміри одноповерхових збірно-розбірних будівель повинні відповідати значенням, наведеним у табл.2.

Таблиця 2

мм

Висота поверху

Проліт

6000

9000

12000

18000

24000

2400

3000

4200

6000

7200

8400

10800

Примітки: 1. Висота поверху будівель із крановим обладнанням має бути не менше 4200 мм.

2. Знак "+" означає застосовність, знак "-" -незастосовність даних поєднань розмірів будівель.

1.3. Координаційні розміри блок-контейнерів збірно-розбірних будівель слід приймати за табл.1, як для будівель, що перевозяться і буксируються зі знімною ходовою частиною.

1.4. Крок колон у збірно-розбірних каркасно-панельних будинках слід приймати 3,0 та 6,0 м.

1.5. Допускається застосування системи панельних та каркасно-панельних збірно-розбірних будівель з прольотом та кроком несучих конструкцій, кратним 2400 мм.

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Загальні технічні вимоги до будівель

2.1.1. Будинки повинні відповідати вимогам цього стандарту, робочої документації та затвердженому контрольному зразку (еталону). У частині вимог до проектування будівель, не передбачених цим стандартом, слід керуватися нормативними документамичастини 2 будівельних норм та правил.

2.1.2. За виконанням будівлі поділяються на:

північні - С - призначені для експлуатації переважно в будівельно-кліматичних підрайонах (СНіП 2.01.01-82) IA, IБ, IГ, IД;

звичайні: О1 - переважно для підрайонів IB, IIА та IIIА, О2 - переважно для підрайонів IIБ, IIB, IIГ, IIIБ та IIIB;

південні – Ю – переважно для району IV.

2.1.3. Наведені термічні опори огороджувальних конструкцій повинні бути не меншими, що визначаються відповідно до СНиП II-3-79 (крім підлог), з урахуванням опорів тепловіддачі поверхонь конструкцій. Необхідне опір теплопередачі підлоги -див. п.2.1.13.

Економічно доцільний опір теплопередачі конструкцій, що захищають, допускається не враховувати.

Розрахункові температури зовнішнього повітря наведено у табл.3.

Таблиця 3

Примітки: 1. Відносну вологість внутрішнього повітря для визначення температури точки роси в місцях теплопровідних включень конструкцій, що захищають, слід приймати 45%.

2. Для будівель, призначених для експлуатації протягом усього терміну їхньої служби у конкретній місцевості (місті, районі), допускається приймати розрахункові температури зовнішнього повітря цього пункту по СНиП 2.01.01-82.

2.1.4. Вага снігового покриву на 1 кв.м горизонтальної поверхні землі повинна прийматися рівною:

1,5 кПа (150 кгс/кв.м) - для будівель виконань С та О1;

1,0 кПа (100 кгс/кв.м) - для будівель виконання О2;

0,5 кПа (50 кгс/кв.м) – для будівель виконання Ю.

Коефіцієнт надійності навантаження для снігового навантаження слід приймати рівним 1,25 для збірно-розбірних будівель і рівним 1,0 - для контейнерних будівель.

У разі експлуатації збірно-розбірних будівель у V - VI районах за вагою снігового покриву за СНиП 2.01.07-85 слід передбачати заходи, що забезпечують нормальну експлуатацію при відповідних снігових навантаженнях.

2.1.5. Розрахункове значення вітрового тиску для збірно-розбірних будівель має визначатися за СНіП 2.01.07-85.

Значення коефіцієнта, що враховує зміну вітрового тиску по висоті, слід приймати як для місцевості типу А. Коефіцієнт надійності навантаження слід приймати рівним 1,2.

Для збірно-розбірних будівель з висотою поверху до 10,8 м значення вітрового тиску слід набувати рівним 0,48 кПа (48 кгс/кв.м).

Контейнерні будівлі, встановлені лише на рівні землі, на вітрові навантаження не розраховують.

2.1.6. Уніфіковані нормативні значення рівномірно розподілених навантажень від впливу людей, меблів та обладнання на підлоги будівель різного виду повинні прийматися рівними:

для житлових – 1,2 кПа (120 кгс/кв.м);

для допоміжних та громадських - 2,0 кПа (200 кгс/кв.м);

для виробничих та складів - за дійсним навантаженням, але не менше 2,0 кПа (200 кгс/кв.м).

Уніфіковане значення коефіцієнта перевантаження за навантаженням слід приймати рівним 1,2.

2.1.7. Не допускається розміщувати на других поверхах збірно-розбірних будівель зальні та інші приміщення, в яких можливе скупчення людей більше 1 чол./кв.м або одночасне перебування понад 30 чол.

2.1.8. Конструкції будівель повинні відповідати навантаженням, що виникають при їх монтажі (демонтажі) та транспортуванні за коефіцієнта динамічності, що дорівнює 1,5.

2.1.9. Клас відповідальності будівель – III, коефіцієнт надійності будівель за призначенням – 0,9.

2.1.10. Умови експлуатації огороджувальних конструкцій будівель слід приймати відповідно до СНиП II-3-79.

2.1.11. Розрахункова температура внутрішнього повітря опалюваних будівель та окремих приміщень у будинках (далі - приміщень) повинна прийматися рівною, °С:

22 - житлові, дитячі дошкільні, лікувально-профілактичні та допоміжні будівлі (приміщення), крім магазинів, сушарок для одягу та взуття робітників, диспетчерських - контейнерні;

20 - те саме, збірно-розбірні будівлі;

16 - виробничі будівлі (крім допоміжних приміщень), магазини, сушарки для одягу та взуття робітників, диспетчерські;

8 – складські будівлі (крім допоміжних приміщень).

2.1.12. В опалювальних будівлях (приміщеннях) для зовнішніх світлонепрозорих конструкцій, що захищають, нормативний перепад між розрахунковою температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огорож (крім підлоги) слід приймати рівним, °С:

4 - житлові та громадські будівлі (приміщення);

5 - те саме, для будівель з незнімною ходовою частиною (крім допоміжних);

6 - допоміжні будівлі та приміщення;

8 - виробничі та складські будівлі (крім допоміжних приміщень).

2.1.13. Необхідне опір теплопередачі підлоги, слід приймати по табл. 4.

Таблиця 4

Примітка. Для будівель із незнімною ходовою частиною значення допускається зменшувати на 0,5 кв.м·°С/Вт.

2.1.14. Розрахункові параметри зовнішнього повітря опалення будинків (приміщень) слід приймати по табл. 5.

Таблиця 5

Виконання будівлі

Температура, °С

Тепловміст, кДж/кг (ккал/кг)

О1

О2

50,2 (-12,0)

40,2 (-9,6)

25,1 (-6,0)

17,6 (-4,2)

2.1.15. Повітропроникність огороджувальних конструкцій опалювальних будівель (приміщень) не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 6.

Таблиця 6

Вид огорож	Одиниця виміру	Повітропроникність для будівель виконань
			О1, О2
Стіни та покриття	кг/(кв.м·год)	0,2 0,5	0,3 0,7	0,5 1,0
Вхідні двері Вікна Стикові з'єднання	- " - - " - кг/(м·год)	15,0 5,0 0,2	20,0 10,0 0,3	20,0 10,0 0,5

Примітки: 1. У чисельнику дана повітропроникність для житлових та громадських будівель (приміщень), у знаменнику для інших будівель (приміщень).

2. Половина сумарної повітропроникності за елементами будівлі не повинна перевищувати триразового нормованого повітрообміну.

2.16. Швидкість вітру для визначення повітропроникності будівель повинна прийматися рівною 8 м/с для будівель виконання С та 5 м/с - для будівель інших виконань.

2.1.17. Нормативні індекси ізоляції повітряного шуму, які мають бути забезпечені зовнішніми конструкціями, що захищають, слід приймати за табл. 7.

Таблиця 7

Тип будівель

Різновид будівлі

Індекс ізоляції

повітряного шуму, дБ

Контейнерні

Школи, клуби, здравпункти

Збірно-розбірні

Житлові будинки, гуртожитки, дитячі дошкільні заклади

Школи, клуби, здравпункти

2.2. Вимоги до конструкції

2.2.1. Конструкції, елементи, деталі та їх з'єднання мають бути уніфіковані не менше ніж у межах конструктивної системи будівель.

2.2.2. Жорсткі і нероз'ємні вузли в будівлях слід виконувати переважно зварними, а роз'ємні жорсткі стики - за допомогою пристроїв, що самозамикаються, в яких для збільшення жорсткості слід застосовувати звичайні і високоміцні болти.

2.2.3. Конструкції вузлів повинні мати рішення, що перешкоджають самовідгвинчуванню гайок, виходу з проектного положення пальців та інших пристроїв, що фіксують, зміщення накидних пристроїв і гаків.

2.2.4. Монтажні стики та з'єднання повинні мати рішення переважно з пристроями, що самозамикаються, або із застосуванням інвентарних швидкознімних елементів.

2.2.5. Монтажні з'єднання та деталі кріплення елементів внутрішніх інженерних систем, меблів та обладнання будівель повинні забезпечувати можливість їх багаторазової установки та демонтажу протягом розрахункового терміну служби будівель.

2.2.6. Допуски геометричних параметрів металевих та дерев'яних конструкцій та елементів будівель повинні відповідати 14-му кваліфікату за ГОСТ 25347-82, ГОСТ 25348-82 та ГОСТ 6449.1-82- ГОСТ 6449.5-82.

2.2.7. Зовнішні шви, притвори та введення інженерних мереж будівель повинні бути утеплені та герметизовані. Герметизуючі матеріали повинні відповідати розрахунковим температурам зовнішнього повітря.

2.2.8. Дерев'яні конструкції, деталі та вироби будівель повинні відповідати вимогам ГОСТ 11047-72.

2.2.9. Сталеві конструкції та елементи будівель повинні бути обгрунтовані та забарвлені відповідно до вимог ГОСТ 9.104-79, ГОСТ 15150-69 та ГОСТ 9.404-81.

2.2.10. Блок-контейнери, окремі конструкції, елементи будівель, обладнання або упаковані вироби масою понад 50 кг повинні мати стропувальні пристрої, а за їх відсутності на них мають бути позначені місця стропування.

2.3. Вимоги до надійності

2.3.1. Розрахункові терміни служби будівель повинні бути не менше, ніж років:

10 - контейнерні з незнімною (власною) ходовою частиною;

15 - контейнерні зі знімною ходовою частиною та будівлі, що перевозяться;

20 - збірно-розбірні.

2.3.2. Кількість передислокації будівель за розрахунковий термін служби встановлюється у паспорті та інструкції з експлуатації та має бути не меншою:

3 разів - для збірно-розбірних будівель із плоских та лінійних елементів та комбінованих будівель;

5 разів – для збірно-розбірних будівель із блок-контейнерів.

Для будівель контейнерного типу має встановлюватись ресурс.

2.3.3. Термін служби окремих конструкцій, елементів і матеріалів повинен відповідати розрахунковому терміну служби будівель.

Терміни служби незнімних ходових частин повинні бути не меншими за термін служби контейнерних будівель.

2.4. Вимоги до основних частин будівель

2.4.1. Ходова частина будівель, що буксируються, повинна відповідати вимогам ГОСТ 3163-76.

2.4.2. Вантажопідйомність ходової частини будівель, що буксируються, повинна відповідати їх масі в режимі транспортування.

2.4.3. Швидкості руху і навантаження на вісь ходової частини будівель, що буксируються, не повинні перевищувати значень, встановлених СНиП 2.05.02-85 для доріг V категорії.

2.4.4. Будинки, що буксируються, з незнімною ходовою частиною повинні мати регульовані по висоті опори, що прибираються при передислокації будівель і витримують навантаження від маси будівлі в режимі експлуатації.

2.4.5. Буксировані будівлі, а також конструкції та елементи збірно-розбірних будівель повинні мати стропувальні та кріпильні пристрої для їх монтажу (демонтажу) та транспортування.

2.4.6. Меблі в контейнерних будівлях повинні бути вбудовані з максимальним використанням уніфікованих елементів та універсальних конструктивних вузлів та деталей. Допускається застосування стандартних корпусних меблів при спеціальному обґрунтуванні та за погодженням із замовником.

2.4.7. Конструкція та деталі кріплень обладнання, меблів та різних пристроїв повинні забезпечувати сприйняття динамічних навантажень, що виникають під час транспортування контейнерних будівель.

2.4.8. Зовнішні вікна і двері будівель повинні бути обладнані пристроями для фіксування від самовідкриття (самозакривання).

Зовнішні двері повинні мати пристосування для закривання та відкривання зовні.

2.4.9. Матеріали та конструкції для обшивки стін, теплоізоляції, звукоізоляції та оздоблення повинні відповідати функціональному призначенню будівель та окремих приміщень та "Переліку полімерних матеріалів та конструкцій, дозволених до застосування у будівництві" МОЗ СРСР.

2.4.10. Для сушіння одягу та взуття повинні застосовуватись сушарки повітряного типу.

2.4.11. Для опалення допоміжних будівель допускається застосування трубчастих електронагрівачів (ТЕНів) заводського виготовлення незалежно від встановленої потужності. За погодженням з органами державного пожежного нагляду та Держенергонагляду у допоміжних будинках допускається застосування інших електронагрівальних приладів заводського виготовлення потужністю до 10 кВт.

3. КОМПЛЕКТНІСТЬ

3.1. У комплект поставки збірно-розбірних будівель повинні входити конструкції, елементи та вироби (далі – конструктивні елементи). Блок-контейнери, що входять до комплекту, повинні поставлятися споживачеві повністю укомплектованими відповідно до затвердженої робочої документації.

3.2. Контейнерні будівлі повинні поставлятися споживачеві повністю укомплектованими інженерними системами, меблями, технологічним обладнанням, спеціальним інструментом, запасними частинами, запасними прокладками, що герметизують, для вікон і дверей, іншими виробами і повинні бути готовими до експлуатації.

Постачання недоукомплектованих контейнерних будівель забороняється.

3.3. У комплектувальну відомість контейнерних будівель повинні включатися обладнання, меблі, противідкатні упори (черевики) для ходових частин будівель, що буксируються, та інші вироби, механічно не пов'язані з конструкцією будівель, а також протипожежний інвентар.

3.4. У комплекті постачання мають бути паспорт та інструкція з експлуатації будівель, а також експлуатаційна документація до комплектуючого обладнання.

Склад паспорта та інструкції з експлуатації мобільної (інвентарної) будівлі наведено в обов'язковому додатку 1.

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ, МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

4.1. Приймання, контроль та випробування будівель повинні здійснюватися за ГОСТ 15.902-85, а також відповідно до вимог технічних умов.

5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маркування

5.1.1. Будинки та їх конструктивні елементи, що входять до комплекту постачання, повинні мати маркування, єдине в межах системи будівель.

Маркування встановлюють у технічному проекті та робочій документації, а також у переліку мобільних будівель для заводського виробництва та каталожному листі. Приклад маркування наведено у довідковому додатку 2.

Маркування повинно знаходитися в місцях, доступних для огляду в процесі транспортування, монтажу (демонтажу), зберігання та застосування будівель, та зберігатись або регулярно відновлюватись протягом усього терміну їхньої служби.

5.1.2. Будинки, атестовані за вищою категорією якості, повинні мати в маркуванні державний знак якості за ГОСТ 1.9-67.

5.1.3. Контейнерні будівлі повинні мати зовнішнє та внутрішнє маркування.

Допускається за погодженням із замовником проводити зовнішнє маркування збірно-розбірних будівель.

5.1.4. Зовнішнє маркування будівель повинно виконуватися на їх фасаді фарбою, що не змивається, контрастує по тону із зовнішнім забарвленням. Маркування повинне містити повне або умовне (індекс) найменування будівлі, товарний знак підприємства-виробника та інвентарний номербудівлі. Розмір цифр та літер маркування повинен бути не менше 100 мм.

5.1.5. Усередині будівель біля вхідних дверей (воріт) на висоті 1500 мм на відстані від коробки до 300 мм повинна бути укріплена металева маркувальна таблиця, виконана відповідно до вимог ГОСТ 12969-67 та ГОСТ 12971-67.

Маркувальна табличка повинна містити:

найменування міністерства-виробника;

товарний знак та найменування постачальника (підприємства-виробника) будівлі;

найменування та шифр будівлі;

індекс кліматичного виконання будівлі;

порядковий номер будівлі за системою нумерації постачальника (підприємства-виробника);

показник повної (експлуатаційної) маси будівлі (для контейнерних будівель) у кілограмах;

дату випуску будівлі;

напис "Зроблено в СРСР".

5.1.6. Маркувальна табличка повинна бути виконана фотохімічним травленням або іншим способом темним тломлицьової поверхні. Написи, літери, знаки та майданчики таблички мають бути кольорами металу, а шифр - за ГОСТ 2930-62. Вихідні дані повинні наноситися карбуванням на відповідні майданчики маркувальної таблиці.

5.1.7. Маркування конструктивних елементів будівель повинно бути нанесене фарбою, що не змивається, за допомогою трафаретів або штампів і містити:

товарний знак заводу-виробника;

шифр чи код будівлі (системи);

марку виробу;

масу виробу;

дату виготовлення;

штамп ВТК.

5.1.8. Місця для встановлення домкратів мають бути позначені зображенням кола діаметром 40-60 мм, а місця для зачалювання будівлі та їх конструктивних елементів при такелажних роботах – зображенням відрізка ланцюга.

5.1.9. Транспортне маркування будівель, їх конструктивних елементів або пакетів, ящиків, касет (далі - пакетів) з ними повинно виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 14192-77, наноситися на фанерні або металеві ярлики та містити такі дані:

найменування вантажоодержувача;

найменування пункту призначення;

масу брутто та нетто вантажного місця (пакету) у кілограмах;

габаритні розміри вантажного місця (пакету) у міліметрах;

найменування відправника вантажу;

найменування пункту відправника;

порядковий номер вантажного місця (пакета) та кількість вантажних місць (пакетів) у вигляді дробу (у чисельнику – порядковий номер вантажного місця (пакету), у знаменнику – загальна кількість місць у партії);

товарний знак відправника, і навіть вказівку, де вантажному місці перебуває документація.

5.2. Упаковка

5.2.1. Упаковка будівель та їх конструктивних елементів має відповідати вимогам ГОСТ 21929-76, ГОСТ 24597-81, ГОСТ 23238-78 та інструкції з експлуатації.

5.2.2. Упаковка будівель та їх конструктивних елементів повинна проводитися в період їх приймального контролю за дозволом відділу технічного контролю підприємства-виробника та включає:

розкладку та закріплення механічно не пов'язаних з будівлею конструктивних елементів у пакети;

маркування та закріплення всередині блок-контейнерів окремих виробів та пакетів;

закриття вікон зсередини на запірні пристрої, захист зовнішніх вікон щитами (за погодженням із замовником), віконницями або панелями, а в блок-контейнерах - опломбування;

закриття щитами (за погодженням із замовником) відкритих прорізів у блок-контейнерах;

демонтаж, упаковку та закріплення деталей та елементів, що виступають за габарити блок-контейнерів;

закладення місць введення та випуску інженерних систем, а також вентиляційних решіток (клапанів);

укладання документації, що додається, в пакет, що не промокає;

закриття та фіксування внутрішніх дверей;

закриття на замок та опломбування зовнішніх дверей.

Формування пакетів здійснюється відповідно до відомості комплектації будівлі та ГОСТ 16369-80.

5.2.3. Обладнання, меблі, монтажні деталі та інші комплектуючі вироби та деталі будівель, що механічно не пов'язані з ними, повинні упаковуватися із застосуванням скринькової тари, що відповідає вимогам ГОСТ 2991-85.

5.2.4. Підготовка до транспортування будівель та тара для конструктивних елементів, що транспортуються до районів Крайньої Півночі, повинні відповідати вимогам ГОСТ 15846-79.

5.3. Транспортування

5.3.1. При транспортуванні блок-контейнерів окремі конструктивні елементи та пакети мають бути прикріплені до транспортних засобів. Розміщення та закріплення елементів та пакетів на транспортних засобах повинно виключати їх зміщення, пошкодження чи падіння під час перевезення.

5.3.2. Не допускається транспортування конструктивних елементів (включаючи блок-контейнери) та пакетів волоком на будь-яку відстань без використання відповідних транспортних засобів або пристроїв.

5.3.3. Розміри конструктивних елементів будівель та пакетів, що перевозяться на залізничному рухомому складі з урахуванням їх кріплення, не повинні перевищувати встановлених габаритів навантаження згідно з ГОСТ 9238-83.

5.3.4. Не допускається транспортування контейнерних будівель з людьми, що знаходяться в них.

5.3.5. Для забезпечення стійкості та безпеки блок-контейнерів у процесі перевезення їх автотранспортом швидкість руху автомашин повинна бути обмежена на дорогах з асфальтобетонним та іншим твердим покриттям до 50 км/год, на дорогах з гравійним та бруківкою - до 30 км/год, на ґрунтових дорогах - До 15 км/год.

5.4. Зберігання

5.4.1. Зберігання будівель, їх конструктивних елементів та пакетів повинно здійснюватися відповідно до паспорту та інструкції з експлуатації.

5.4.2. Будівлі, транспортування, використання та ремонт яких не планується протягом 10-30 діб, мають бути поставлені на короткочасне зберігання, а при тривалості понад 30 діб – на довготривале зберігання.

5.4.3. При короткочасному зберіганні будівель мають бути виконані такі операції:

розвантажено ходову частину будівель контейнерного типу;

блок-контейнери поставлені на підкладки, що забезпечують їхнє спирання без перекосів;

двері, вікна та інші отвори закриті та блок-контейнери захищені від проникнення всередину приміщень сторонніх осіб;

системи опалення та водопостачання звільнені від води.

5.4.4. Будинки, їх конструктивні елементи та пакети повинні зберігатися із застосуванням підкладок на майданчиках з ухилом, що забезпечують відведення дощових та талих вод, та відповідають правилам пожежної безпеки.

Контейнерні будівлі, конструктивні елементи та пакети збірно-розбірних будівель при зберіганні повинні бути захищені від кліматичних впливів, забруднення, пошкодження та розукомплектування.

5.4.5. Будинки, їх конструктивні елементи та пакети повинні зберігатись на майданчиках розміром не більше 500 кв.м. Відстань між окремими майданчиками для зберігання має бути не менше 24 м-коду.

На майданчиках зберігання будівлі, їх конструктивні елементи та пакети повинні бути розміщені з влаштуванням проїздів та проходів, що забезпечують безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

5.4.6. При зберіганні (а також транспортуванні та монтажі) утеплювач конструкцій, що захищають збірно-розбірних будівель, повинен бути захищений від зволоження.

5.4.7. Будинки, їх конструктивні елементи та пакети, що отримали при транспортуванні або розвантаженні пошкодження, повинні зберігатися окремо до ухвалення рішення про їхню придатність до експлуатації.

5.4.8. Відомості про зберігання будівель експлуатуючі організації повинні фіксувати у формулярі, що знаходиться у складі інструкції з експлуатації, в якому вказують інвентарний номер, комплектність, дату початку та зняття будівлі із зберігання.


Позначення	ГОСТ 22853-86
Назва російською мовою	Будівлі мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови
Назва англійською мовою	Mobile buildings. General specifications
Дата введення в дію	01.01.1987
ГКС	91.040.01
Код ОКП	536300
Код КМР	Ж50
Код ОКСТУ	5363
Індекс рубрикатора ГРНТІ	572953
Анотація (область застосування)	Цей стандарт поширюється на мобільні (інвентарні) будівлі контейнерного та збірно-розбірного типу різного виду, що застосовуються для потреб будівництва, та встановлює загальні технічні умови на ці будівлі. Стандарт не поширюється на будівлі з конструкціями, що захищають з тканинних і плівкових матеріалів, а також будівлі, що мають більше двох поверхів.
Ключові слова	будівлі мобільні (інвентарні); будівництво; будівлі з конструкціями, що захищають з тканинних і плівкових матеріалів; будівлі, що мають більше двох поверхів; потреби будівництва;
Вид стандарту	Стандарти на продукцію (послуги)
Позначення замінного(их)	ГОСТ 22853-83
Нормативні посилання на: ГОСТ	ГОСТ 4.252-84; ГОСТ 9.104-79; ГОСТ 9.404-81; ГОСТ 15.902-85; ГОСТ 2930-62; ГОСТ 2991-85; ГОСТ 3163-76; ГОСТ 6449.1-82; ГОСТ 6449.2-82; ГОСТ 6449.3-82; ГОСТ 6449.4-82; ГОСТ 6449.5-82; ГОСТ 9238-83; ГОСТ 11047-72; ГОСТ 12969-67; ГОСТ 12971-67; ГОСТ 14192-77; ГОСТ 15150-69; ГОСТ 15846-79; ГОСТ 16369-80; ГОСТ 21929-76; ГОСТ 23238-78; ГОСТ 23274-84; ГОСТ 23345-84; ГОСТ 24597-81; ГОСТ 25347-82; ГОСТ 25348-82; ГОСТ 25866-83; ГОСТ 25957-83
Нормативні посилання на: Інші	СНіП 2.01.01-82; СНіП 2.01.07-85; СНіП 2.05.02-85; СНіП II-3-79
Документ внесений організацією СНД	ЦНДІ організації, механізації та технічної допомоги будівництву (ЦНДІОМТП) Держбуду СРСР
Управління Ростехрегулювання	50 - Мінбуд РФ
Розробник МНД	Російська Федерація
Дата останнього видання	23.05.1986
Кількість сторінок (оригіналу)	23
Організація - Розробник	ЦНДІ організації, механізації та технічної допомоги будівництву (ЦНДІОМТП) Держбуду СРСР; Ленінградський зональний НДІ типового та експериментального проектування житлових та громадських будівель (ЛенЗНДІЕП) Держгромадянбуду; НДІ будівельної фізики (НДІСФ) Держбуду СРСР; ЦНДІ будівельних конструкцій ім. Кучеренко (ЦНДІБК ім. Кучеренка) Держбуду СРСР; НДІ будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду СРСР; Міністерство транспортного будівництва; Мінмонтажспецбуд СРСР; Головленінградбуд при Ленміськвиконкомі
Статус	Діє

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

БУДІВЛІ МОБІЛЬНІ (ІНВЕНТАРНІ)

Загальні технічні умови

ГОСТ 22853-86

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СРСР У СПРАВАХ БУДІВНИЦТВА

Москва

РОЗРОБЛЕН

Науково-дослідним інститутом будівельної фізики (НДІСФ) Держбуду СРСР

Науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду СРСР

Міністерством транспортного будівництва

Міністерством монтажних та спеціальних будівельних робіт СРСР

Головленінградбудом при Ленміськвиконкомі

ВИКОНАВЦІ

І. В. Степанов, канд. техн. наук; С. С. Омаров; Н. І. Лебедєва; А. Л. Більшеротів; А. Є. Богданов; П. П. Олійник, канд. техн. наук; А. Г. Прозоровський; П. І. Алпатов; М. А. Єрємєєв, канд. техн. наук; Хацкевич К. Г., канд. техн. наук; І. І. Пестряков, канд. техн. наук; Т. М. Котюкова; І. Є. Калініна; Л. І. Зімін; Л. З. Нейфах; В. А. Пунтус; Е. В. Бондаренко; І. Л. Казанцев, канд. техн. наук; А. П. Кротов, канд. техн. наук; Л. К. Марков, канд. техн. наук; В. Н. Зігерн-Корн, канд. техн. наук; А. А. Бать, канд. техн. наук; Н. А. Попов, канд. техн. наук; І. М. Ткаченка, канд. техн. наук; Ю. С. Слюсаренко, канд. техн. наук; А. Я. Ціотов, канд. техн. наук; І. Б. Каспе, канд. техн. наук; І. Ш. Куперман, канд. техн. наук; Ст Н. Шейнфельд; Н. Н. Карасьов, канд. техн. наук; Ю. Н. Морозов, канд. техн. наук; Ю. Г. Огородніков; І. В. Данилов; В. В. Баконін; Г. В. Матвєєв; П. О. Дем'янюк

Директор Є. А. Долгінін

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ ухвалою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30 січня 1986 р. № 11

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30 січня 1986 р. № 11 термін запровадження встановлено

з 01.01.87

Терміни, що використовуються в стандарті, прийняті за ГОСТ 25957-83 і ГОСТ 25866-83.

1. ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Розміри контейнерних будівель повинні відповідати значенням, наведеним у таблиці. 1 .

Таблиця 1

мм

Найменування будівлі

Ширина

Довжина

Висота приміщень*

3000

6000

9000

12000

Буксировані** з незнімною ходовою частиною

Перевозяться*** і буксируючі зі знімною ходовою частиною

2500

3000

Не менше 2200

Те саме 2400

_____________

** Буксировані будівлі - будівлі, що мають власну знімну або незнімну ходову частину.

*** Будівлі, що перевозяться - будівлі, що не мають власної ходової частини (блок-контейнери).

3. Знак "+" означає застосовність, знак "-" - незастосовність даних поєднань розмірів будівель.

1.2. Координаційні розміри одноповерхових збірно-розбірних будівель повинні відповідати значенням, наведеним у таблиці. 2 .

Таблиця 2

мм

Висота поверху	Проліт
Висота поверху	6000	9000	12000	18000	24000
2400
3000
4200
6000
7200
8400
10800

Примітки: 1. Висота поверху будівель з крановим обладнанням має бути не менше 4200 мм.

2. Знак "+" означає застосовність, знак "-" -незастосовність даних поєднань розмірів будівель.

1.3. Координаційні розміри блокконтейнерів збірно-розбірних будівель слід приймати за табл. 1 , як для будівель, що перевозяться і буксируються зі знімною ходовою частиною.

1.4. Крок колон у збірно-розбірних каркасно-панельних будинках слід приймати 3,0 та 6,0 м.

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Загальні технічні вимоги до будівель

2.1.1. Будинки повинні відповідати вимогам цього стандарту, робочої документації та затвердженому контрольному зразку (еталону). У частині вимог до проектування будівель, що не передбачені цим стандартом, слід керуватися нормативними документами частини 2 будівельних норм та правил.

2.1.2. За виконанням будівлі поділяються на:

північні - С - призначені для експлуатації переважно у будівельно-кліматичних підрайонах (за СНіП 2.01.01-82) IA, I Б, I Р, I Д;

звичайні: О1 - переважно для підрайонів IB, II А та III А, О2 – переважно для підрайонів II Б, IIB, II Р, III Б і IIIB;

південні – Ю – переважно для району IV.

2.1.3. Наведені термічні опори огороджувальних конструкцій повинні бути не менше , що визначаються відповідно до СНиП II-3-79 (крім підлог), з урахуванням опорів тепловіддачі поверхонь конструкцій. Необхідний опір теплопередачі підлоги - див. п. 2.1.13.

Економічно доцільний опір теплопередачі конструкцій, що захищають, допускається не враховувати.

Розрахункові температури зовнішнього повітря наведено у табл. 3 .

Таблиця 3

Примітки: 1. Відносну вологість внутрішнього повітря для визначення температури точки роси в місцях теплопровідних включень конструкцій, що огороджують, слід приймати 45 %.

2.1.4. Вага снігового покриву на 1 м 2 горизонтальної поверхні землі повинна прийматися рівною:

1,5 кПа (150 кгс/м 2 ) - для будівель виконань С та О1;

1,0 кПа (100 кгс/м 2 ) - » виконання О2;

0,5 кПа (50 кгс/м 2 ) - » виконання Ю.

У разі експлуатації збірно-розбірних будівель у V - VI районах за вагою снігового покриву за СНиП 2.01.07-85 слід передбачати заходи, що забезпечують нормальну експлуатацію будівель за відповідних снігових навантажень.

2.1.5. Розрахункове значення вітрового тиску для збірно-розбірних будівель має визначатися за СНіП 2.01.07-85.

Для збірно-розбірних будівель з висотою поверху до 10,8 м значення вітрового тиску слід набувати рівним 0,48 кПа (48 кгс/м 2 ).

Контейнерні будівлі, встановлені лише на рівні землі, на вітрові навантаження не розраховують.

для житлових – 1,2 кПа (120 кгс/м 2 );

для допоміжних та громадських - 2,0 кПа (200 кгс/м 2 );

для виробничих та складів - за дійсним навантаженням, але не менше 2,0 кПа (200 кгс/м 2 ).

Уніфіковане значення коефіцієнта перевантаження за навантаженням слід приймати рівним 1,2.

2.1.7. Не допускається розміщувати на других поверхах збірно-розбірних будівель зальні та інші приміщення, в яких можливе скупчення людей більше 1 чол./м 2 або одночасне перебування понад 30 чол.

2.1.9. Клас відповідальності будівель - III , коефіцієнт надійності будівель за призначенням – 0,9.

2.1.10. Умови експлуатації огороджувальних конструкцій будівель слід приймати відповідно до СНиП II-3-79.

20 - те саме, збірно-розбірні будівлі;

8 – складські будівлі (крім допоміжних приміщень).

4 - житлові та громадські будівлі (приміщення);

5 - те саме, для будівель з незнімною ходовою частиною (крім допоміжних);

6 - допоміжні будівлі та приміщення;

8 - виробничі та складські будівлі (крім допоміжних приміщень).

2.1.13. Необхідний опір теплопередачі підлоги, слід приймати за табл. 4 .

Таблиця 4

Виконання будівлі	М 2 · ° С / Вт

Примітка. Для будівель з незнімною ходовою частиною значення допускається зменшувати на 0,5 м 2 · ° С/Вт.

2.1.14. Розрахункові параметри зовнішнього повітря опалення будинків (приміщень) слід приймати по табл. 5 .

Таблиця 5

Виконання будівлі	Температура, °С	Тепловміст, кДж/кг (ккал/кг)
		50,2 (-12,0)
		40,2 (-9,6)
		25,1 (-6,0)
		17,6 (-4,2)

Таблиця 6

Вид огорож	Одиниця виміру	Повітропроникність для будівель виконань
Вид огорож	Одиниця виміру		О1, О2
Стіни та покриття	кг/(м 2 ·год)	0,2	0,3	0,5
Вхідні двері		15,0	20,0	20,0
Вікна			10,0	10,0
Стикові з'єднання	кг/(м·год)

Примітки : 1. У чисельнику дана повітропроникність для житлових та громадських будівель (приміщень), у знаменнику – для інших будівель (приміщень).

Таблиця 7

Тип будівель	Різновид будівлі	Індекс ізоляції повітряного шуму, дБ
Контейнерні
Контейнерні	Школи, клуби, здравпункти
Збірно-розбірні	Житлові будинки, гуртожитки, дитячі дошкільні заклади
Збірно-розбірні	Школи, клуби, здравпункти

2.2. Вимоги до конструкції

2.2.8. Дерев'яні конструкції, деталі та вироби будівель повинні відповідати вимогам ГОСТ 11047-72.

2.3. Вимоги до надійності

2.3.1. Розрахункові терміни служби будівель повинні бути не менше, ніж років:

10 - контейнерні з незнімною (власною) ходовою частиною;

15 - контейнерні зі знімною ходовою частиною та будівлі, що перевозяться;

20 - збірно-розбірні.

3 разів - для збірно-розбірних будівель із плоских та лінійних елементів та комбінованих будівель;

5 разів – для збірно-розбірних будівель із блок-контейнерів.

Для будівель контейнерного типу має встановлюватись ресурс.

Терміни служби незнімних ходових частин повинні бути не меншими за термін служби контейнерних будівель.

2.4. Вимоги до основних частин будівель

2.4.1. Ходова частина будівель, що буксируються, повинна відповідати вимогам ГОСТ 3163-76.

2.4.6. Меблі в контейнерних будівлях повинні бути вбудовані з максимальним використаннямуніфікованих елементів та універсальних конструктивних вузлів та деталей. Допускається застосування стандартних корпусних меблів при спеціальному обґрунтуванні та за погодженням із замовником.

2.4.7. Конструкція та деталі кріплень обладнання, меблів та різних пристроївповинні забезпечувати сприйняття динамічних навантажень, що виникають під час транспортування контейнерних будівель.

Зовнішні двері повинні мати пристосування для закривання та відкривання зовні.

2.4.9. Матеріали та конструкції для обшивки стін, теплоізоляції, звукоізоляції та оздоблення повинні відповідати функціональному призначенню будівель та окремих приміщень та «Переліку полімерних матеріалів та конструкцій, дозволених до застосування у будівництві» МОЗ СРСР.

2.4.10. Для сушіння одягу та взуття повинні застосовуватись сушарки повітряного типу.

3. КОМПЛЕКТНІСТЬ

Постачання недоукомплектованих контейнерних будівель забороняється.

Склад паспорта та інструкції з експлуатації мобільного (інвентарного) будинку наведено в обов'язковому додатку 1 .

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ, МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маркування

5.1.3. Контейнерні будівлі повинні мати зовнішнє та внутрішнє маркування.

Допускається за погодженням із замовником проводити зовнішнє маркування збірно-розбірних будівель.

5.1.4. Зовнішнє маркування будівель повинно виконуватися на їх фасаді фарбою, що не змивається, контрастує по тону із зовнішнім забарвленням. Маркування повинне містити повне або умовне (індекс) найменування будівлі, товарний знак підприємства-виробника та інвентарний номер будівлі. Розмір цифр та літер маркування повинен бути не менше 100 мм.

Маркувальна табличка повинна містити:

найменування міністерства-виробника;

товарний знак та найменування постачальника (підприємства-виробника) будівлі;

найменування та шифр будівлі;

індекс кліматичного виконання будівлі;

порядковий номер будівлі за системою нумерації постачальника (підприємства-виробника);

показник повної (експлуатаційної) маси будівлі (для контейнерних будівель) у кілограмах;

дату випуску будівлі;

напис «Зроблено у СРСР».

5.1.6. Маркувальна табличка має бути виконана фотохімічним травленням або іншим способом з темним тлом лицьової поверхні. Написи, літери, знаки та майданчики таблички мають бути кольорами металу, а шифр - за ГОСТ 2930-62. Вихідні дані повинні наноситися карбуванням на відповідні майданчики маркувальної таблиці.

товарний знак заводу-виробника;

шифр чи код будівлі (системи);

марку виробу;

масу виробу;

дату виготовлення;

штамп ВТК.

5.1.8. Місця для встановлення домкратів повинні бути позначені зображенням кола діаметром 40 – 60 мм, а місця для зачалювання будівлі та їх конструктивних елементів при такелажних роботах – зображенням відрізка ланцюга.

найменування вантажоодержувача;

найменування пункту призначення;

масу брутто та нетто вантажного місця (пакету) у кілограмах;

габаритні розміри вантажного місця (пакету) у міліметрах;

найменування відправника вантажу;

найменування пункту відправника;

товарний знак відправника, і навіть вказівку, де вантажному місці перебуває документація.

5.2. Упаковка

розкладку та закріплення механічно не пов'язаних з будівлею конструктивних елементів у пакети;

маркування та закріплення всередині блок-контейнерів окремих виробів та пакетів;

закриття щитами (за погодженням із замовником) відкритих прорізів у блок-контейнерах;

демонтаж, упаковку та закріплення деталей та елементів, що виступають за габарити блок-контейнерів;

закладення місць введення та випуску інженерних систем, а також вентиляційних решіток (клапанів);

укладання документації, що додається, в пакет, що не промокає;

закриття та фіксування внутрішніх дверей;

закриття на замок та опломбування зовнішніх дверей.

Формування пакетів здійснюється відповідно до відомості комплектації будівлі та ГОСТ 16369-80.

5.3. Транспортування

5.3.4. Не допускається транспортування контейнерних будівель з людьми, що знаходяться в них.

5.4. Зберігання

5.4.2. Будівлі, транспортування, використання та ремонт яких не планується протягом 10 - 30 діб, мають бути поставлені на короткочасне зберігання, а за тривалістю понад 30 діб - на довготривале зберігання.

5.4.3. При короткочасному зберіганні будівель мають бути виконані такі операції:

розвантажено ходову частину будівель контейнерного типу;

блок-контейнери поставлені на підкладки, що забезпечують їхнє спирання без перекосів;

системи опалення та водопостачання звільнені від води.

5.4.5. Будинки, їх конструктивні елементи та пакети повинні зберігатись на майданчиках розміром не більше 500 м 2 . Відстань між окремими майданчиками для зберігання має бути не менше 24 м-коду.

5.4.9. Контроль технічного стану та збереження будівель повинен здійснюватися не рідше одного разу на місяць при короткочасному зберіганні та один раз на 3 міс при довготривалому зберіганні.

6. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ (ВИКОРИСТАННЯ) БУДІВЕЛЬ

6.1. Організаційна форма експлуатації будівель має встановлюватись споживачем.

6.2. Організації, що мають будівлі на балансі, повинні організовувати та проводити підконтрольну та лідерну експлуатацію будівель з метою контролю значень показників, передбачених ГОСТ 4.252-84.

Підконтрольній та лідерній експлуатації має піддаватися не менше 5 зі 100 будівель відповідних підтипів незалежно від їх різновиду.

6.3. Порядок та склад технічного обслуговування (ТО) та ремонту будівель встановлюються інструкцією з експлуатації залежно від їх типу, виду (різновиду) та умов експлуатації. Місце проведення планових ТО та ремонтів будівель встановлює експлуатуюча організація.

6.4. Контроль працездатності та технічного стану внутрішніх інженерних систем та обладнання будівель повинен проводитись на відповідність їх вимогам ГОСТ 23274-84, ГОСТ 23345-84 та інструкції з експлуатації будівель, але не рідше одного разу на 6 міс.

6.5. Не допускається кріплення до конструкцій та елементів будівель обладнання, інженерних систем, меблів та різних пристроїв у місцях, які не передбачені робочою документацією або інструкцією з експлуатації.

6.6. Не допускається встановлення в будинках саморобних електронагрівальних приладів, а також грат, сіток та інших пристроїв, що перешкоджають вільному відкриванню дверей та стулок вікон.

7. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

7.1. Гарантійний термін експлуатації повинен встановлюватись у технічних умовах на будівлі. Гарантійний термін обчислюється з дня першого введення будівлі в експлуатацію, незалежно від числа наступних передислокацій, і має бути не меншим, ніж міс:

24 - для будівель із плоских та лінійних елементів, а також комбінованих будівель;

18 - для буксируваних будівель зі знімною ходовою частиною, будівель, що перевозяться, і блок-контейнерів збірно-розбірних будівель;

12 - для буксированих будівель на незнімній ходовій частині.

найменування організації, в якій експлуатується будинок, її поштова адреса;

дату отримання будівлі від заводу-виробника;

характер пошкодження та умови, за яких воно сталося;

висновок комісії за участю представника заінтересованої сторони.

ДОДАТОК 1

Обов'язкове

СКЛАД ПАСПОРТУ ТА ІНСТРУКЦІЇ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОБІЛЬНОЇ (ІНВЕНТАРНОЇ) БУДИНКИ

Паспорт на мобільні (інвентарні) будівлі має містити:

загальні відомості(найменування, призначення, виконання, завод-виробник та його адреса);

технічну характеристику (габаритні розміри, площа забудови, внутрішні розміри, загальна площа, будівельна кубатура, загальна вага, розрахунковий термін служби);

комплектувальну відомість;

свідоцтво про приймання технічним контролем;

відомості про консервацію та упаковку;

відомості про ступінь вогнестійкості будівель та групу займання облицювальних матеріалів та утеплювачів;

гарантійні зобов'язання підприємства-виробника.

Інструкція з експлуатації мобільних (інвентарних) будівель повинна містити такі розділи:

призначення будівлі;

технічна характеристика;

монтаж та демонтаж;

умови експлуатації;

технічне обслуговування та ремонт;

заходи безпеки (включаючи заходи пожежної безпеки);

транспортування будівлі;

зберігання будівлі.

В інструкцію з експлуатації на контейнерні та збірно-розбірні будівлі з блок-контейнерів повинні входити схеми систем електро-, водо- та теплопостачання та пояснення до них з метою забезпечення нормальної та безпечної експлуатації будівель та їх систем.

ДОДАТОК 2

Довідкове

МАРКУВАННЯ (ІНДЕКС) МОБІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ

Умовні позначенняперших семи знаків індексу наведено у табл. 1, інших - у табл. 2 .

Таблиця 1

Індекс мобільності

Тип та підтип будівлі

Виконання будівлі

Найменування конструктивної системи будівлі

Вид будівлі

М - мобільний будинок

К1 - контейнерне з власною ходовою частиною

К2 - контейнерне зі знімною ходовою частиною

К3 - контейнерне без ходової частини

С1 - збірно-розбірне із блок-контейнерів

С2 - збірно-розбірне з плоских та лінійних елементів

С3 - збірно-розбірне комбіноване з блок-контейнерів та плоских та лінійних елементів

1 – південне

2 - звичайне О1

3 - звичайне О2

4 – північне

01 - «Ставрополець»

02 - «Універсал»

03 – «Комплект»

04 - «Комфорт»

05 - "Куб"

06 - «Модуль»

07 - «Нева»

08 – «Геолог»

09 - «Кристал»

10 - «Піонер»

11 - «Лісник»

П – виробниче

С - складське

В – допоміжне

Ж - житлове

Про - громадське

Приклад маркування мобільного будинку збірно-розбірного із плоских та лінійних елементів, звичайного виконання О1, системи "Модуль", житлового, житлового будинку на 4 квартири:

Різновид об'єкту	Потужність (місткість об'єкта) тис. руб. продукції на рік, тонн на рік, кількість машин, механізмів, людей, сіток, камер, квартир, відвідувань за зміну, робочих місць, м 2 і т.д.
МРМ – майстерня ремонтно-механічна, тис. руб. продукції на рік	0400
МІН - майстерня інструментальна, шт. інструменту	0500
МЕЛ - майстерня електротехнічна, тис. руб. продукції на рік	0500
МСТ – майстерня санітарно-технічна, тис. руб. продукції на рік	0200
МСП - майстерня столярно-теслярська, тис. м 2 продукції на рік	0500
МПМ - майстерня підготовки оздоблювальних матеріалів, т на рік	0500
МАР - майстерня арматурна, тис. т на рік	0002
МДГ - майстерня діагностична, кількість машин за зміну	0020
МММ - майстерня ремонту засобів малої механізації, кількість механізмів за зміну	0050
ЧСЧ - майстерня ремонту будівельних машин, кількість машин на місяць	0020
СТР - станція технічного обслуговування та ремонту будівельних машин та автомобілів (профілакторій), кількість машин на місяць	0100
ЛСТ - будівельна лабораторія, м 2 площі	0100
ЛКС - лабораторія контролю зварних з'єднань, м 2 площі	0100
СТМ - станція малярська, т продукції за зміну	0006
СТШ - станція штукатурна, м 3 розчину за зміну	0010
КІТ - котельня, Гкал/год	0008
КЛМ - комора матеріальна, м 2 площі	0030
КЛР - комора інструментально-роздавальна нормокомплекту, механізмів, інструменту та інвентарю для виконання робіт, м 2 площі	0030
СКМ - склад матеріально-технічний, м 2 площі	1200
СКО - склад технологічного обладнання, м 2 площі	1200
КОН - контора, робочих місць	0020
ДИС - диспетчерська, робочих місць	0020
ПЗМ - будівля для проведення занять та культурно-масових заходів, місць	0200
ГУС - вбиральня (з умивальною, приміщенням для відпочинку та сушаркою), чол.	0020
ДУГ - душова з вбиральні, сіток	0006
ОТ - будівля для короткочасного відпочинку, обігріву та сушіння одягу робітників, чол.	0020
СОД - сушарка для одягу та взуття робочих, кількість камер	0010
УБН - вбиральня, окулярів	0010
УБЖ - вбиральня з кімнатою для гігієни жінок, окулярів-кімнат	0002
СТП - їдальня на напівфабрикатах (доготівкова), посадочних місць	0100
СТР - їдальня роздавальна, посадочних місць	0100
ССЗ - їдальня на сировину (заготівельна), посадочних місць	0100
МІЗ - медпункт-ізолятор, робочих місць	0002
ЖДО - житловий будинок одноквартирний	0001
ЖДМ - житловий будинок багатоквартирний, кількість квартир	0032
ЗАГАЛЬ - гуртожиток, чол.	0100
КОР - контора з радіовузлом, робочих місць	0002
ДЯС - дитячий ясла-садок, місць	0140
ШКЛ - школа, місць	0500
ЗДР - здравпункт, відвідувань за зміну	0007
ФАП - фельдшерсько-акушерський пункт зі стаціонаром, ліжок	0002
МСТ - магазин змішаної торгівлі (повсякденного попиту), робочих місць	0003
ССХ - їдальня (на сировину з випіканням хліба), посадочних місць	0050
ПЕК - пекарня, т за зміну	0001
КБО - приймальний пункт комбінату побутового обслуговування, робочих місць	0005
БПР - лазня пральня, місць	0020
БАН - лазня, місць	0010
ПРЧ - пральня, кг сухої білизни за зміну	0050
КЛБ – клуб, місць	0150
ЗІЗ - здравпункт з ізолятором, відвідувань за зміну	0005