→ Що входить до ікт технології. Інформаційно-комунікативні технології

Що входить до ікт технології. Інформаційно-комунікативні технології

Анастасія Сергіївна Чулкова

м. Стаханов ДБОУ ЛНР «Стаханівська

спеціалізована школа I - III сходів

№9 ім. О.Стаханова

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті

Анотація: Ця робота є описом інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що використовуються в освіті. Викладено завдання, які вирішуються за допомогою впровадження ІКТ в освітній процес. На підставі популяризації даного виду технологій у навчанні наведено переваги та недоліки в отриманні необхідних знань.

Ключові слова: Інформація, інформаційно-комунікаційні технології, комп'ютеризація, всесвітнє павутиння, електронні ресурси.

З кожним роком сучасне суспільство розвивається та прогресує практично у всіх галузях нашої життєдіяльності. Тим самим, провокуючи появу величезної кількості інформації, яку неможливо зберігати лише у своїй голові або ж записуючи «від руки» на папері. Інформація – це якийсь багаж знань, який люди передають із покоління до покоління, один одному, оновлюючи, переробляючи та доповнюючи. Неможливо уявити сучасну людину, яка не прагнула б до поповнення своїх знань і вдосконалення наявних. Зараз існує маса джерел для отримання інформації і, в першу чергу, головним джерелом, а також доступним і, мабуть, незамінним, на сьогоднішній день є інтернет. Всесвітнє павутиння охоплює глобальний простір, а комп'ютерні технології, які мають сильний вплив у наш час, дозволяють надати інформаційне забезпеченнявсім бажаючим.

З чого починаються знання? Звісно ж, з освіти. Як свідчить прислів'я: «Учення – світло, а неучення – темрява». Бути освіченим – це жити повноцінним життям, це бути самовпевненою людиною, різнобічною, а також корисною суспільству. Завдяки розвитку комп'ютеризації, появі нової техніки, інформація та знання стали доступні всім. Доступність - ось головний показник, за яким ми просто повинні бути освіченими, поповнювати свою "скарбничку" знань і крокувати в ногу з часом.

Впровадження новітніх технологій, інформатизація та комп'ютеризація на Наразіє невід'ємною частиною освіти та освітнього процесу загалом. Таким чином, «освіта» та «інформаційно-комунікаційні технології» стають на один щабель у здобутті знань.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті – це методи та прийоми збору, передачі та зберігання інформації, а також взаємодії між педагогом та учням, як у прямому, так і у зворотному порядку в системі сучасного освітнього процесу.

Кожен педагог повинен володіти, як мінімум, найпростішими навичками у сфері ІКТ та вміти застосовувати їх на практиці, а в перспективі прагнути опановувати всілякі знання у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Важливим пристроєм у застосуванні ІКТ є комп'ютер, на якому має бути встановлене все необхідне програмне забезпечення, та супутнє обладнання: проектор, мультимедійна дошка, колонки та ін.

Таке оснащення дозволяє наочно надавати інформацію, і доступніше донести до маси за допомогою: презентацій, слайд-шоу, таблиць, відео- та аудіозаписів необхідний матеріал, який при зоровому сприйнятті засвоїться набагато швидше та у більшому обсязі. Використання мультимедійної дошки зробить урок більш цікавим і барвистим, а як ми знаємо мозок дитини, краще сприймає інформацію, якщо вона представляється в розважальній формі, тому і запропонований матеріал сприйметься з легкістю і краще відкладеться в пам'яті.

Навчальний процес має бути побудований таким чином, щоб інформаційно-комунікаційні технології доповнювали, а не замінювали спілкування та здобуття нових знань у ланцюжку «учитель-учень-учитель».

З розвитком комп'ютеризації освіта вийшла на новий рівень. Це з отриманням інформації з різних джерел, з будь-якої точки світу. Легкий доступ до електронних ресурсів (бібліотекам, сховищам, архівам, баз даних та ін.) дозволяє черпати знання, лише за наявності підключення до мережі Інтернет. Всесвітня павутина також дозволяє використовувати й інші широко поширені ІКТ-технології, такі як: онлайн-уроки, тести, олімпіади, курси, конференції, консультації та багато іншого.

Інформаційно-комунікаційні технології є незамінним помічникомдля дистанційного навчання (взаємодія педагога та учня на відстані, зберігаючи всі необхідні компоненти навчального процесу). У онлайн режиміабо з використанням електронної поштивідбувається обмін інформацією, безперервного процесу навчання.

Потужним джерелом здобуття знань є електронні освітні видання. Вони поширені в глобальної мережі, а також зберігаються і передаються на знімних носіях. Індивідуальний підхід до такого матеріалу дає глибоке розуміння та сприйняття самостійно вивченого матеріалу та перевірки своїх знань.

Таким чином, з усього вищесказаного, інформаційно-комунікаційні технології в освіті можна класифікувати в галузі методичного призначення на:

    Навчальні (отримання знань, навичок, забезпечення достатнього рівня засвоєння матеріалу).

    Тренажери (перевірка своїх знань, відпрацювання навичок, практика).

    Інформаційно-пошукові та довідкові (пошук необхідної інформації).

    Демонстраційні (візуальне сприйняття необхідної інформації).

    Імітаційні (заміна моделлю реального об'єкта, що досить точно описує реальну систему).

    Лабораторні (можливість проводити експерименти та досліди).

    Моделюючі (складання моделі об'єкта).

    Розрахункові (автоматизація розрахунків, формул та ін.).

    Навчально-ігрові (навчальний процес представляється як гри).

Завдання, які педагог може вирішити за допомогою ІКТ:

- удосконалити організацію уроку та підвищити свою індивідуальність у навчанні;

Підвищити інтерес та продуктивність до самостійної підготовки учнів;

Підвищити мотивацію до навчання;

На практиці відпрацювати всі переваги використання ІКТ;

Підвищити мотивацію до навчання та отримання нових знань;

активізувати навчальний процес;

Залучати учня до дослідницької діяльності;

Забезпечити гнучкість навчання.

Насамкінець хотілося б сказати, що крім величезної кількості переваг використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, є й деякі недоліки, а найголовнішим з них є можливість використання чужих матеріалів, видаючи за свої, так би мовити – плагіат. Запозичення готових рефератів, вирішених завдань, доповідей та багато іншого знижує ефективність навчання. Тому використовувати ІКТ потрібно обдумано та з користю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Вікіпедія.Вільна енциклопедія [Електронний ресурс], -

    Норенков І.П., Зімін А.М. Інформаційні технології освіти. - М: Вид-во МДТУ ім. н.е. Баумана, 2004.

    Яковлєв А.І. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті / А. І. Яковлєв / / Інформаційне суспільство. - 2001. - Вип.2. - С. 32-37.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, поширення, відображення та використання інформації на користь її користувачів.
Як зазначають Є.І. Виштинецький та А.О. Кривошеєв, використання застосовуваних у сфері освіти ІКТ має ставити за мету реалізацію наступних завдань, таких як:

  • підтримка та розвиток системності мислення учня;
  • підтримка всіх видів пізнавальної діяльності учня у придбанні знань, розвитку та закріпленні навичок та умінь;
  • реалізація принципу індивідуалізації навчального процесу за збереження його цілісності.

Освітні засоби ІКТ можна класифікувати за низкою параметрів:

1. По вирішуваним педагогічним завданням:

  • засоби, що забезпечують базову підготовку (електронні підручники, навчальні системи, системи контролю за знаннями);
  • засоби практичної підготовки (задачники, практикуми, віртуальні конструктори, програми імітаційного моделювання, тренажери);
  • допоміжні засоби (енциклопедії, словники, хрестоматії, комп'ютерні ігри, що розвивають, мультимедійні навчальні заняття);
  • комплексні засоби (дистанційні учбові курси).

2. За функціями організації освітнього процесу:

  • інформаційно-навчальні (електронні бібліотеки, електронні книги, електронні періодичні видання, словники, довідники, навчальні комп'ютерні програми, інформаційні системи);
  • інтерактивні (електронна пошта, електронні телеконференції);
  • пошукові (каталоги, пошукові системи).

3. За типом інформації:

  • електронні та інформаційні ресурси з текстовою інформацією (підручники, навчальні посібники, задачники, тести, словники, довідники, енциклопедії, періодичні видання, числові дані, програмні та навчально-методичні матеріали);
  • електронні та інформаційні ресурси з візуальною інформацією (колекції: фотографії, портрети, ілюстрації, відеофрагменти процесів та явищ, демонстрації дослідів, відеоекскурсії; статистичні та динамічні моделі, інтерактивні моделі; символьні об'єкти: схеми, діаграми);
  • електронні та інформаційні ресурси з аудіоінформацією (звукозаписи віршів, дидактичного мовного матеріалу, музичних творів, звуків живої та неживої природи, синхронізовані аудіооб'єкти);
  • електронні та інформаційні ресурси з аудіо- та відеоінформацією (аудіо- та відеооб'єкти живої та неживої природи, предметні екскурсії);
  • електронні та інформаційні ресурси з комбінованою інформацією (підручники, навчальні посібники, першоджерела, хрестоматії, задачники, енциклопедії, словники, періодичні видання).

4. За формами застосування ІКТ в освітньому процесі:

  • урочні;
  • позаурочні

5. За формою взаємодії з учням:

  • технологія асинхронного режиму зв'язку - "offline";
  • технологія синхронного режиму зв'язку - "online".

Можна виділити кілька аспектів використання різних освітніх засобів ІКТ у освітньому процесі:

1. Мотиваційний аспект. Застосування ІКТ сприяє збільшенню інтересу та формуванню позитивної мотивації учнів, оскільки створюються умови:

  • максимального обліку індивідуальних освітніх можливостей та потреб учнів;
  • широкого вибору змісту, форм, темпів та рівнів проведення навчальних занять;
  • розкриття творчого потенціалу учнів;
  • освоєння студентами сучасних інформаційних технологій
  • при побудові інтерактивних таблиць, плакатів та інших цифрових освітніх ресурсів з окремих тем та розділів навчальної дисципліни,
  • для створення індивідуальних тестових міні-уроків;
  • для створення інтерактивних домашніх завдань та тренажерів для самостійної роботи студентів.

3. Навчально-методичний аспект. Електронні та інформаційні ресурси можуть бути використані як навчально-методичний супровід освітнього процесу. Викладач може застосовувати різні освітні засоби ІКТ під час підготовки до заняття; безпосередньо при поясненні нового матеріалу для закріплення засвоєних знань у процесі контролю якості знань; для організації самостійного вивчення учнями додаткового матеріалу тощо. Комп'ютерні тести та тестові завдання можуть застосовуватись для здійснення різних видів контролю та оцінки знань.
Крім того, викладач може використовувати різноманітні електронні та інформаційні ресурси при проектуванні навчальних та позааудиторних занять.

4. Організаційний аспект. ІКТ можуть бути використані в різних варіантах організації навчання:

  • при навчанні кожного учня за індивідуальною програмою на основі індивідуального плану;
  • при фронтальної чи підгрупової формах роботи.

5. Контрольно-оцінний аспект. Основним засобом контролю та оцінки освітніх результатів учнів у ІКТ є тести та тестові завдання, що дозволяють здійснювати різні види контролю: вхідний, проміжний та підсумковий.
Тести можуть проводитися в режимі on-line (проводиться на комп'ютері в інтерактивному режимі, результат оцінюється автоматично системою) та в режимі off-line (оцінку результатів здійснює викладач із коментарями, роботою над помилками). Таким чином, використання ІКТ у викладанні російської мови та літератури значно підвищує не лише ефективність навчання, а й допомагає вдосконалювати різноманітні форми та методи навчання, підвищує зацікавленість студентів у глибокому вивченні програмного матеріалу.
Слід зазначити, що ІКТ – це комп'ютер, це й уміння працювати з інформацією. І тоді потрібно виділити комунікативну технологію.
Комунікативна технологія спирається на взаємопов'язане комплексне навчання всіх видів мовної діяльності:

  • аудіювання;
  • говоріння;
  • читання;
  • лист.

Головним за комунікативної технології навчання є зміст мовної поведінки, що складається з:

  • мовних вчинків;
  • мовної ситуації.

Комунікативна технологія передбачає функціональність навчання (діяльність учня):

  • учень питає;
  • підтверджує думку;
  • спонукає до дії;
  • висловлює сумніви та під час цього актуалізує граматичні норми.

При цьому має забезпечуватись новизна ситуації:

  • нове мовне завдання;
  • новий співрозмовник;
  • новий предмет обговорення.

p align="justify"> Основним способом оволодіння комунікативною компетенцією є різні види діяльності, т.к. у діяльності виникає:

  • усвідомлення необхідності спілкування;
  • потреба використання мови;
  • формується мовленнєва поведінка.

Діяльність, в якій реалізується комунікативна технологія, може бути:

  • навчальна;
  • ігрова;
  • трудова.

Одиницею організації та ядром процесу навчання з використанням комунікативної технології є ситуація. За допомогою ситуації:

  • встановлюється система взаємовідносин тих, хто спілкується;
  • мотивується спілкування;
  • презентується (підноситься) мовний матеріал;
  • набувають мовних навичок;
  • розвивається активність дітей та самостійність спілкування.

У комунікативній технології відбір навчального матеріалу відповідає потребам дитини:

  • відбираються мовні конструкції, необхідні дитині спілкування;
  • можливе використання спрощеної моделі мовного спілкування (навіть невербальна форма спілкування).

Навчання має впливати як на мислення дітей, а й у їхні почуття, емоції:

  • приносити дітям радість;
  • супроводжуватись позитивними емоційними переживаннями.

Матеріал підготувала: методист ЦРНВ видавництва «Просвіта» Ігушева І.А.
(за матеріалами сайтів:

Процеси інформатизації сучасного суспільствата тісно пов'язані з ними процеси інформатизації всіх форм освітньої діяльності характеризуються процесами вдосконалення та масового поширення сучасних інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ). Подібні технології активно застосовуються для передачі інформації та забезпечення взаємодії викладача та учня в сучасних системах відкритої та дистанційної освіти. Сучасний викладач повинен не тільки володіти знаннями в галузі ІКТ, але й бути фахівцем із їх застосування у своїй професійній діяльності.
Слово «технологія» має грецьке коріння і в перекладі означає науку, сукупність методів та прийомів обробки чи переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів та перетворення їх у предмети споживання. Сучасне розуміння цього слова включає застосування наукових та інженерних знань для вирішення практичних завдань. У такому разі інформаційними та телекомунікаційними технологіями можна вважати такі технології, які спрямовані на обробку та перетворення інформації.
Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) – це узагальнююче поняття, що описує різні пристрої, механізми, способи, алгоритми обробки інформації Найважливішим сучасним пристроямиІКТ є комп'ютер, забезпечений відповідним програмним забезпеченням та засоби телекомунікацій разом з розміщеною на них інформацією.
Кошти ІКТ, що застосовуються в освіті
Основним засобом ІКТ для інформаційного середовища будь-якої системи освіти є персональний комп'ютер, можливості якого визначаються встановленим у ньому програмним забезпеченням. Основними категоріями програмних засобівє системні програми, прикладні програми та інструментальні засоби для розробки програмного забезпечення. До системних програм, в першу чергу, належать операційні системи, що забезпечують взаємодію всіх інших програм з обладнанням та взаємодію користувача персонального комп'ютера з програмами. До цієї категорії також належать службові або сервісні програми. До прикладних програм відносять програмне забезпечення, яке є інструментом інформаційних технологій – технологій роботи з текстами, графікою, табличними даними тощо.
У сучасних системах освіти широкого поширення набули універсальні офісні прикладні програми та засоби ІКТ: текстові процесори, електронні таблиці, програми підготовки презентацій, системи керування базами даних, органайзери, графічні пакети тощо.
З появою комп'ютерних мереж та інших аналогічних їм засобів ІКТ освіта набула нової якості, пов'язаної в першу чергу з можливістю оперативно отримувати інформацію з будь-якої точки земної кулі. Через глобальну комп'ютерну мережу Інернет можливий миттєвий доступ до світових інформаційних ресурсів (електронних бібліотек, баз даних, сховищ файлів тощо). У найпопулярнішому ресурсі Інтернет – всесвітньому павутинні WWW опубліковано близько двох мільярдів мультимедійних документів.
У мережі доступні й інші поширені засоби ІКТ, до яких належать електронна пошта, списки розсилки, групи новин, чат. Розроблено спеціальні програмидля спілкування в реальному режимі часу, що дозволяють після встановлення зв'язку передавати текст, який вводиться з клавіатури, а також звук, зображення та будь-які файли. Ці програми дозволяють організувати спільну роботувіддалених користувачів із програмою, запущеною на локальному комп'ютері.
З появою нових алгоритмів стиснення даних доступне передачі по комп'ютерної мережі якість звуку істотно підвищилося і стало наближатися до якості звуку у звичайних телефонних мережах. Як наслідок, дуже активно почав розвиватися відносно новий засіб ІКТ – Інтернет-телефонія. За допомогою спеціального обладнання та програмного забезпечення через Інтернет можна проводити аудіо та відеоконференції.
Для забезпечення ефективного пошуку інформації в телекомунікаційних мережах існують автоматизовані пошукові засоби, які мають на меті збирати дані про інформаційні ресурси глобальної комп'ютерної мережі та надавати користувачам послугу швидкого пошуку. За допомогою пошукових системможна шукати документи всесвітньої павутини, мультимедійні файли та програмне забезпечення, адресну інформацію про організації та людей.
За допомогою мережевих засобів ІКТ стає можливим широкий доступ до навчально-методичної та наукової інформації, організація оперативної консультаційної допомоги, моделювання науково-дослідної діяльності, проведення віртуальних навчальних занять (семінарів, лекцій) у реальному режимі часу.
Існує кілька основних класів інформаційних та телекомунікаційних технологій, значимих з погляду систем відкритої та дистанційної освіти. Одними з таких технологій є відеозаписи та телебачення. Відеоплівки та відповідні засоби ІКТ дозволяють величезній кількості студентів прослуховувати лекції найкращих викладачів. Відеокасети з лекціями можуть бути використані як у спеціальних відеокласах, так і в домашніх умовах. Примітно, що в американських та європейських курсах навчання основний матеріал викладається у друкованих виданнята на відеокасетах.
Телебачення, як одна з найпоширеніших ІКТ, відіграє дуже велику роль у житті людей: практично в кожній сім'ї є хоча б один телевізор. Навчальні телепрограми широко використовуються в усьому світі і є яскравим прикладом дистанційного навчання. Завдяки телебаченню, з'являється можливість транслювати лекції для широкої аудиторії з метою підвищення загального розвитку даної аудиторії без подальшого контролю за засвоєнням знань, а також можливість згодом перевіряти знання за допомогою спеціальних тестів та іспитів.
Потужною технологією, що дозволяє зберігати і передавати основний обсяг матеріалу, що вивчається, є освітні електронні видання, як розповсюджувані в комп'ютерних мережах, так і записані на CD-ROM. Індивідуальна робота з ними дає глибоке засвоєння та розуміння матеріалу. Ці технології дозволяють при відповідному доопрацюванні пристосувати існуючі курси до індивідуального користування, надають можливості для самонавчання та самоперевірки отриманих знань. На відміну від традиційної книги, освітні електронні видання дають змогу подавати матеріал у динамічній графічній формі.
Класифікація засобів ІКТ у галузі методичного призначення:

Дидактичні завдання, які вирішуються за допомогою ІКТ
удосконалення організації викладання, підвищення індивідуалізації навчання;
Підвищення продуктивності самопідготовки учнів;
Індивідуалізація роботи самого вчителя;
Прискорення тиражування та доступу до досягнень педагогічної практики;
Посилення мотивації до навчання;
Активізація процесу навчання, можливість залучення учнів до дослідницької діяльності;
Забезпечення гнучкості процесу навчання.
Негативні наслідки впливу засобів ІКТ на учня
Використання сучасних засобів ІКТ у всіх формах навчання може призвести і до низки негативних наслідків, серед яких можна відзначити низку негативних факторів психолого-педагогічного характеру та спектр факторів негативного впливу засобів ІКТ на фізіологічний стан та здоров'я учня.
Зокрема, найчастіше однією з переваг навчання із використанням засобів ІКТ називають індивідуалізацію навчання. Однак, поряд із перевагами тут є й великі недоліки, пов'язані з тотальною індивідуалізацією. Індивідуалізація згортає і так дефіцитне у навчальному процесі живе діалогічне спілкування учасників освітнього процесу — викладачів та студентів, студентів між собою — і пропонує їм сурогат спілкування у вигляді діалогу з комп'ютером.
Справді, активний у мовному плані студент, надовго замовкає під час роботи із засобами ІКТ, що особливо притаманно студентів відкритих і дистанційних форм освіти. Протягом усього терміну навчання студент займається переважно тим, що мовчки споживає інформацію. Загалом орган об'єктивізації мислення людини — виявляється вимкненим, знерухомленим протягом багатьох років навчання. Студент не має достатньої практики діалогічного спілкування, формування та формулювання думки професійною мовою. Без розвиненої практики діалогічного спілкування, як свідчать психологічні дослідження, не формується і монологічне спілкування із собою, те, що називають самостійним мисленням. Адже питання, поставлене самому собі, є найбільш вірним показником наявності самостійного мислення. Якщо піти шляхом загальної індивідуалізації навчання за допомогою персональних комп'ютерів, можна прийти до того, що ми втратимо можливість формування творчого мислення, яке за своїм походженням засноване на діалозі.
Використання інформаційних ресурсів, опублікованих в Інтернеті, часто призводить до негативних наслідків. Найчастіше при використанні таких засобів ІКТ спрацьовує властивий усьому живому принцип економії сил: запозичені з мережі Інтернет готові проекти, реферати, доповіді та розв'язання завдань стали сьогодні вже звичним фактом, що не сприяє підвищенню ефективності навчання та виховання.

Інформаційні технології (ІТ, також - інформаційно-комунікаційні технології) - процеси, методи пошуку, збору, зберігання, обробки, надання, поширення інформації та способи здійснення таких процесів та методів (ФЗ № 149-ФЗ); прийоми, способи та методи застосування засобів обчислювальної техніки при виконанні функцій збору, зберігання, обробки, передачі та використання даних (ГОСТ 34.003-90); ресурси, необхідні для збирання, обробки, зберігання та розповсюдження інформації (ISO/IEC 38500:2008).

Спеціалістів в області інформаційних системта технологій часто називають ІТ-або IT-фахівцями.

У широкому розумінні ІТ охоплюють усі галузі створення, передачі, зберігання та сприйняття інформації та не тільки комп'ютерні технології. При цьому ІТ часто асоціюють саме з комп'ютерними технологіями, і це не випадково: поява комп'ютерів вивела ІТ на новий рівень, як колись телебачення, а раніше друкована справа.

Галузь інформаційних технологій займається створенням, розвитком та експлуатацією інформаційних систем. Інформаційні технології покликані, ґрунтуючись та раціонально використовуючи сучасні досягнення в галузі комп'ютерної техніки та інших високих технологій, новітніх засобів комунікації, програмного забезпечення та практичного досвіду, вирішувати завдання щодо ефективної організації інформаційного процесу для зниження витрат часу, праці, енергії та матеріальних ресурсів у всіх сферах людського життя та сучасного суспільства. Інформаційні технології взаємодіють і часто складовою входять у сфери послуг, галузі управління, промислового виробництва, соціальних процесів.

Історія інформаційних технологій

Початок розвитку - з 1960-х років, разом з появою та розвитком перших інформаційних систем (ІВ).

Інвестиції в інфраструктуру та сервіси, Інтернет викликали бурхливе зростання галузі ІТ наприкінці 1990-х років.

  • · Структурованість стандартів цифрового обміну даними алгоритмів;
  • · Широке використання комп'ютерного збереження та надання інформації у необхідному вигляді;
  • · Передача інформації у вигляді цифрових технологій на практично безмежні відстані.

Інформаційні технології охоплюють всі ресурси, необхідні для управління інформацією, особливо комп'ютери, програмне забезпечення та мережі, необхідні для створення, зберігання, управління, передачі та пошуку інформації. Інформаційні технології можуть бути згруповані таким чином:

  • · Мережі
  • · Термінали
  • · Послуги

В даний час існують різні мережіпередачі даних - сукупності кінцевих пристроїв (терміналів) зв'язку, об'єднаних каналами передачі даних і пристроями, що комутують (вузлами мережі), що забезпечують обмін повідомленнями між усіма кінцевими пристроями.

Існують такі види мереж передачі:

  • · Телефонні мережі – мережі, в яких кінцевими пристроями є прості перетворювачі сигналу між електричним та видимим/чутним.
  • · Комп'ютерні мережі - мережі, кінцевими пристроями яких є комп'ютери.

Телефонні

Основний до 2003-2004 р, нині застарілий метод підключення до Інтернету - використовувати модем, підключений до телефонної мережі. Хоча він має всі необхідні функції, широкосмуговий доступ кращий для багатьох користувачів Інтернету. Майже в усіх країнах Європейського Союзу рівень доступності для домогосподарств телефонної лінії дуже високий, за винятком Австрії, Фінляндії та Португалії. Проте в Іспанії доступ до основних телефонних мереж (вузькосмугових) практично зник. У 2003 році половина всіх Інтернет-з'єднань була телефонною. В даний час 97% Інтернет-з'єднань здійснюється через системи широкосмугового доступу. Майже 95% з'єднань здійснюється зі швидкістю більше або дорівнює 1 Мбіт.

Широкосмугові

Термін широкосмуговівключає широкий діапазон технологій, які забезпечують більш високі швидкості передачі даних, доступ до мережі Інтернет. Ці технології використовують дроти або волоконно-оптичні кабелі.

Multilink dial-up

Забезпечують підвищену пропускну спроможністьшляхом з'єднання двох або більше підключень віддаленого доступуразом та розглядаючи їх як один канал даних. Потрібно два або більше модемів, телефонні лінії, номери рахунків, а також провайдер, який підтримує цю технологію. Цей варіант був на короткий час популярним до ISDN, DSL та інших. сучасних технологій. Деякі виробники створили спеціальні модеми для підтримки даного методу.

ISDN - (англ. Integrated Services Digital Network) цифрова мережаз інтеграцією служб. Дозволяє поєднати послуги телефонного зв'язкута обміну даними. Назва була запропонована групою XI CCITT у 1981 році. Основне призначення ISDN - передача даних зі швидкістю до 64 кбіт/с по абонентській провідній лінії та забезпечення інтегрованих телекомунікаційних послуг (телефон, факс та ін.). Використання цієї мети телефонних проводівмає дві переваги: ​​вони вже існують і можуть використовуватись для подачі харчування на термінальне обладнання. Для об'єднання мережі ISDN різних видів трафіку використовується технологія TDM (англ. Time Division Multiplexing, мультиплексування за часом). Для кожного типу даних виділяється окрема смуга, що називається елементарним каналом(або стандартним каналом). Для цієї лінії гарантується фіксована, узгоджена частка лінії пропускання. Виділення смуги відбувається після подачі сигналу CALLпо окремому каналу, що називається каналом позаканальної сигналізації.

xDSL - (англ. digital subscriber line, цифрова абонентська лінія) сімейство технологій, що дозволяють значно підвищити пропускну спроможність абонентської лінії телефонної мережі загального користування шляхом використання ефективних лінійних кодів та адаптивних методів корекції спотворень лінії на основі сучасних досягнень мікроелектроніки та методів цифрової обробки сигналу. Технології хDSL з'явилися у середині 90-х як альтернатива цифровому абонентському закінченню ISDN. До основних типів xDSL відносяться ADSL, HDSL, IDSL, MSDSL, PDSL, RADSL, SDSL, SHDSL, UADSL, VDSL. Всі ці технології забезпечують високошвидкісний цифровий доступ абонентської телефонної лінії. Деякі технології xDSL є оригінальними розробками, інші є просто теоретичними моделями, в той час як треті вже стали широко використовуваними стандартами. Основною відмінністю даних технологій є методи модуляції, що використовуються для кодування даних.

Зв'язок з ЛЕП

Зв'язок з ЛЕП - термін, що описує декілька різних системдля використання ліній електропередач (ЛЕП) для передачі голосової інформації або даних. Мережа може передавати голос і дані, накладаючи аналоговий сигнал поверх стандартного змінного струму частотою 50 Гц або 60 Гц. PLC включає BPL (англ. Broadband over Power Lines-- широкосмугова передача через лінії електропередачі), що забезпечує передачу даних зі швидкістю до 200 Мбіт/с, та NPL (англ. Narrowband over Power Lines- Вузькосмугова передача через лінії електропередачі) зі значно меншими швидкостями передачі даних до 1 Мбіт/с.

ATM - (асинхронний спосіб передачі даних) - мережна високопродуктивна технологія комутації та мультиплексування, заснована на передачі даних у вигляді осередків (cell) фіксованого розміру (53 байти), з яких 5 байт використовується під заголовок. На відміну від синхронного способу передачі (STM - англ. Synchronous Transfer Mode), ATM краще пристосований для надання послуг передачі даних з бітрейтом, що сильно розрізняється або змінюється.

стільниковий зв'язок

Один із видів мобільного радіозв'язку, в основі якого лежить стільникова мережа. Ключова особливістьполягає в тому, що загальна зона покриття ділиться на осередки (стільники), що визначаються зонами покриття окремих базових станцій (БС). Стільники частково перекриваються і разом утворюють мережу. На ідеальній (рівній і без забудови) поверхні зона покриття однієї БС є коло, тому складена мережа має вигляд шестикутних осередків (сот). Мережа складають рознесені в просторі приймачі, що працюють в тому самому частотному діапазоні, і комутуюче обладнання, що дозволяє визначати поточне місце розташування рухомих абонентів і забезпечувати безперервність зв'язку при переміщенні абонента із зони дії одного приймача в зону дії іншого.

Електрозв'язок

Різновид зв'язку, спосіб передачі інформації за допомогою електромагнітних сигналів, наприклад, по проводах, волоконно-оптичному кабелю або радіо. В даний час, передача інформації на далекі відстані здійснюється з використанням таких електричних пристроїв, як телеграф, телефон, телетайп, з використанням радіо та НВЧ-зв'язку, а також ВОЛЗ, супутникового зв'язкута глобальної інформаційно-комунікаційної мережі Інтернет. Принцип електрозв'язку заснований на перетворенні сигналів повідомлення (звук, текст, оптична інформація) первинніЕлектричні сигнали. У свою чергу, первинні електричні сигнали за допомогою передавача перетворюються на вторинніелектричні сигнали, характеристики яких узгоджуються з характеристиками лінії зв'язку. Далі за допомогою лінії зв'язку вторинні сигнали надходять на вхід приймача. У приймальному пристрої вторинні сигнали перетворюються назад на сигнали повідомлення у вигляді звуку, оптичної або текстової інформації.

Термінали

Термінали виступають як точки доступу користувачів до інформаційного простору.

Персональний комп'ютер

Комп'ютер - (англ. computer, МФА: - «обчислювач»), електронний пристрійпризначене для експлуатації одним користувачем, тобто для особистого використання. До персональних комп'ютерів (далі - ПК) умовно можна віднести також будь-який інший комп'ютер, який використовується конкретною людиною в якості свого особистого комп'ютера. Переважна більшість людей використовують як ПК настільні та різні переносні комп'ютери (лептопи, Планшетні комп'ютери). Хоча спочатку комп'ютер був створений як обчислювальна машина, як ПК він зазвичай використовується в інших цілях - як засіб доступу в інформаційні мережіта як платформа для комп'ютерних ігор, а також для роботи з графічними інтерфейсами.

Стільниковий телефон

Мобільний телефон, призначений для роботи в мережах мобільного зв'язку; використовує радіоприймач та традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття стільникової мережі. В даний час стільниковий зв'язок- Найпоширеніша з усіх видів мобільного зв'язкуТому зазвичай мобільним телефоном називають саме стільниковий телефон, хоча мобільними телефонамиКрім стільникових, є також супутникові телефони, радіотелефони та апарати магістрального зв'язку.

ТБ

Сучасний електронний пристрій для прийому та відображення зображення та звуку, що передаються бездротовими каналами або кабелем (у тому числі телевізійних програм або сигналів від пристроїв відтворення відеосигналу - наприклад, відеомагнітофонів).

Ігрова приставка

Спеціалізований електронний пристрій, розроблений та створений для відеоігор. Найчастіше використовуваним пристроєм виводу є телевізор або, рідше, комп'ютерний монітор - тому такі пристрої називають приставками, оскільки вони приставляються до незалежного пристрою відображення. Портативні (кишенькові) ігрові системи мають вбудований пристрій відображення (ні до чого не доставляють), тому називати їх ігровими приставками дещо некоректно. Спочатку ігрові приставки відрізнялися від персональних комп'ютерів за рядом важливих ознак - вони передбачали використання телевізора як основного пристрою, що відображає, і не підтримували більшість зі стандартних периферійних пристроїв, створених для персональних комп'ютерів - таких як клавіатура або модем. Донедавна майже всі приставки, що продаються, призначалися для запуску власницьких ігор, що поширюються на умовах відсутності підтримки інших приставок. Однак, у міру розвитку ігрових приставок, різниця між ними та персональними комп'ютерами стала поступово розмиватися – деякі приставки можуть дозволити підключення клавіатури, жорсткого дискаі навіть запуск ними операційної системи Linux. Схеми та програмне забезпечення деяких приставок можуть поширюватися, як виняток, під вільними ліцензіями. Ринок ігрових приставок розвинувся з порівняно простих електронних телевізійних ігрових систем, таких як Pong, перетворившись у наші дні на потужні багатофункціональні ігрові системи.

Послуги

Електронна пошта

Технологія та послуги з пересилання та отримання електронних повідомлень (званих «листи» або «електронні листи») по розподіленій (у тому числі глобальній) комп'ютерній мережі. Електронна пошта за складом елементів і принципом роботи практично повторює систему звичайної (паперової) пошти, запозичуючи як терміни (пошта, лист, конверт, вкладення, ящик, доставка та інші), і характерні особливості - простоту використання, затримки передачі повідомлень, достатню надійність і водночас відсутність гарантії доставки. Перевагами електронної пошти є: адреси виду ім'я_користувача@ім'я_домена, що легко сприймаються і запам'ятовуються людиною (наприклад, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script); можливість передачі як простого тексту, і форматованого, і навіть довільних файлів; незалежність серверів (загалом вони звертаються друг до друга безпосередньо); досить висока надійність доставки повідомлення; простота використання людиною та програмами. Недоліки електронної пошти: наявність такого явища, як спам (масові рекламні та вірусні розсилки); теоретична неможливість гарантованої доставки конкретного листа; можливі затримки доставки повідомлення (до кількох діб); обмеження на розмір одного повідомлення та на загальний розмір повідомлень у поштовій скриньці(Персональні для користувачів).

Пошукова система

Програмно-апаратний комплекс із веб-інтерфейсом, що надає можливість пошуку інформації в інтернеті. Під пошуковою системою зазвичай мається на увазі сайт, на якому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи. Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина (пошуковий двигун) - комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і зазвичай є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи. Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, які можуть шукати файли на FTP-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet. Поліпшення пошуку - це одне з пріоритетних завдань сучасного інтернету (див. основні проблеми в роботі пошукових систем у статті Глибока павутина). За даними компанії Net Applications, у листопаді 2011 року використання пошукових систем розподілялося так:

  • · Google - 83,87%;
  • · Yahoo! - 6,20%;
  • · Baidu - 4,22%;
  • · Bing - 3,69%;
  • · Yandex - 1,7%;
  • · Ask - 0,57%;
  • · AOL - 0,36%.

Розробили: -заступник директора з УВР,

-вчитель історії МОУ «Міська ЗОШ №3»

Інформаційно-комунікаційні технології

Під інформаційною технологією розуміється процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки та передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу чи явища (інформаційного продукту).

У Останніми рокамитермін "інформаційні технології"часто виступає синонімом терміна "комп'ютерні технології",тому що всі інформаційні технології зараз так чи інакше пов'язані із застосуванням комп'ютера. Однак, термін «інформаційні технології» набагато ширший і включає «комп'ютерні технології» як складову. У цьому інформаційні технології, засновані використання сучасних комп'ютерних і мережевих засобів, утворюють термін "сучасні інформаційно-комунікаційні технології".

До засобів сучасних інформаційних та комунікаційних технологій відносяться:

ЕОМ, ПЕОМ, комплекти термінального обладнання для ЕОМ всіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої введення-виведення інформації, засоби введення та маніпулювання текстової та графічною інформацією, засоби архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне обладнання сучасних ЕОМ;

Пристрої для перетворення даних із графічної або звукової форми подання даних у цифрову та назад;

Засоби та пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технологій Мультимедіа та «Віртуальна реальність»);


Системи штучного інтелекту;

Системи машинної графіки, програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм та ін.) та ін;

Сучасні засоби зв'язку, що забезпечують інформаційну взаємодію користувачів як на локальному рівні (наприклад, в рамках однієї організації або кількох організацій), так і глобальному (в рамках всесвітнього інформаційного середовища).

До сьогодні йшлося в основному про комп'ютерні технологіїта поступово у навчальному процесі шкіл стали використовуватись персональні комп'ютери. Тому поговоримо про інформаційну технологію, пов'язану з використанням персонального комп'ютера.

Сучасна педагогічна технологія має на увазі наявність засобів і способів інформатизації, а саме:

Система збору,

Оброблення, зберігання,

Пошуку інформації у вигляді певного виду техніки;

Набір програмних засобів;

Відповідно інструкції та оцінка ефективності їх застосування.

Як може вчитель використовувати персональний комп'ютер у роботі?

https://pandia.ru/text/78/244/images/image009_44.gif" width="194" height="65">

Наглядно-демонстраційна Тренажер Контроль знань

https://pandia.ru/text/78/244/images/image016_31.gif" width="249" height="64">

Пошук інформації Повідомлення у вигляді презентації Електронний підручник

ПрограмаPowerPointдозволяє будь-якому викладачеві, який володіє навичками роботи в одній з програм Microsoft Office стати розробником власного програмного продукту на власний предмет. В Інтернеті можна знайти готові презентації з різних курсів та тем. Автори цих робіт – вчителі-практики. Звичайно, кожен учитель по-своєму бачить урок, тому в готових версіях йому хочеться щось змінити. Це легко зробити за допомогою цієї програми. Готова технологія легко модифікується під конкретні варіанти уроку. Викладач може додавати або пропускати слайди, заповнювати їх іншим змістом (замінювати текст, малюнок, діаграму), використовувати традиційні прийоми роботи.

На відміну від традиційних видів наочності, урок-презентація дозволяє максимально зосередити увагу викладача під час уроку, оскільки управління програмою зводиться до простого натискання ліву клавішу миші.

Презентація складається з ілюстративного матеріалу, фактичних відомостей, оформлених у вигляді простого тексту, таблиць, опорних схем та графіків (що саме по собі вчить школярів грамотно обробляти інформацію), практичних завдань, тестів, проблемних питань тощо. Наявність цих завдань показує, що подібні презентації в жодному разі не зводяться до пасивного «розгляду картинок». Але, заздалегідь підготовлені, вони насамперед звільняють час вчителя і, по-друге, полегшують завдання дітей, оскільки більшість із них, як ми знаємо, візуальні щодо сприйняття інформації.

Сучасні школярі отримали можливість використовувати інформаційне поле Інтернет для набуття додаткових знань та самостійної роботи для формування своїх знань, умінь та навичок. Створено інформаційно-методичні комплекси, де можна отримати будь-яку наукову інформацію, що цікавить учнів, скористатися електронними підручниками, електронною бібліотекою, довідниками, лекціями, рефератами, творчими роботами та вчителів, та учнів. За запитом отримати тести та тексти контрольних робіт для самоперевірки, отримати консультації з будь-якого навчального предмета.

Перспективна комплексна модель «Інформатизація та Школа майбутнього» як система соціально-педагогічних моделей розвитку школи у рамках концепції «Школа та сім'я: партнерство у вихованні громадянина»


За останні 5 років реалізації федеральних та регіональних програм інформатизації освіти відбувся перехід від комп'ютеризації школи до формування єдиного інформаційного освітнього простору школи.
Школа на сьогодні вказує на потребу оснащення автоматизованими робочими місцями вчителя, бібліотекаря, методиста, управлінця, адміністратора.

Для кожного автоматизованого робочого місця необхідно передбачити комплектацію додатковим цифровим обладнанням відповідно до різних предметних областей діяльності вчителя-предметника та спеціалізованим програмним забезпеченнямїх використання.

Особливий інтерес викликає використання у процесі навчання інтерактивної дошки, документ - камери. Великий екран дозволяє демонструвати малюнки, схеми, графіки з мультимедійними можливостями, показувати відеокліпи, науково-популярні та художні фільми.

Сучасний школяр має бути так навчений, щоб придбати такі інформаційно-комунікаційні вміння:

1. представляти в зошит і на екрані комп'ютера ту саму інформацію про об'єкт у різний спосіб: як тексту, малюнка, таблиці, числами;

2. кодувати інформацію у різний спосіб і декодувати її, користуючись кодової таблицею відповідності;

3. працювати з текстами та зображеннями (інформаційними об'єктами) на екрані комп'ютера;

4. здійснювати пошук, виконувати найпростіші перетворення, зберігання, використання та передачі інформації та даних, використовуючи зміст, покажчики, довідники, записники, Інтернет.

5. скористатися засобами інформаційних технологій: радіо, телефоном, магнітофоном, комп'ютером;

6. називати та описувати різні інструменти, що використовуються людиною при рахунку та обробці інформації (лічильні палички, абак, рахунки, калькулятор та комп'ютер) та вміти їх описувати;

7. використовувати комп'ютер для вирішення навчальних та практичних завдань. Для цього мати початкові навички роботи на комп'ютері, вміти здійснювати найпростіші операції з файлами (створення, збереження, пошук, запуск програми); запускати найпростіші, широко використовувані прикладні програми: текстовий та графічний редактори, тренажери та тести;

8. створювати елементарні проекти з допомогою комп'ютера.

Нині відбувається постійне збільшення мінімального обсягу знань, необхідного учневі. У зв'язку з цим актуальною проблемою є зміна інформаційно-репродуктивного підходу до системи освіти новими інформаційними технологіями. У своїй роботі нарівні з традиційними методами навчання можна використовувати систему навчання Moodle (Моодус) у комп'ютерній мережі класу, що дозволяє на новому рівні організувати самостійну роботу учнів.

Для організації такої підтримки створено курс «Інформатики» в умовах Інтернет-середовища на базі інтерактивних підручників, електронних книг, тестів, опитувань, форумів тощо.

В основі створення і супроводу такого курсу лежить система побудови освітнього контенту Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), що вільно розповсюджується.

Цей програмний продукт побудований відповідно до стандартів інформаційних навчальних систем.

 

 
Це цікаво: